-
1 that
1. adjцей, ця, це; той, та, теsince that time (day) — з того (з цього) часу (дня)
this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні
how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?
2. adv розм.так, до такої міриhe was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова
3. pron (pl those)1) це2) ось що3) теthis is new and that is old — це нове, а те старе
4) який, яка, якіthe letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора
the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо
5) колиthe night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру
6) він, вона; той, та4. conjщо; щоб; так, щобthat they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно
I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося
come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас
oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий
in that — оскільки, бо
by that — тим самим, цим
that's that — розм. нічого не вдієш; ось так
that'Н do — досить, достатньо
that won't do — так справа не піде; так не годиться
now that — тепер, коли
notwithstanding that — незважаючи на те, що
* * *Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
2 that
Ipron (pl those) А dem1) цеwhat is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що
that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся
have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от
good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те
this is new and that is old — це нове, а те старе
2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменникаI have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.
they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є
3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині
those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який
4) перше ( з вищезгаданих)work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel
5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати
the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора
during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном
the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав
this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли
the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)
6) у ввідних реченнях як не, хоч еwicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях
wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!
fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.
7) цей, ця, це; той, та, теsince that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]
that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те
this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он
that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл
8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, цеhow is that leg of yours — є ну, як ваша ногає
I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці
9) icт. такий, настільки, такhe blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки
I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так
he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля
10) той, та, те; цей, ця, цеthat part which concerns us — (т частина, що нас стосується)
that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапкаand all that, — все ( таке) інше;, так далі
after that — після того, що; після того, як
at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому
and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову
upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами
that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!
like that — так; таким /подібним/ чином
come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!
take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)
IIthis and that — див. this
cj1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) щоthat they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно
the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його
2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому щоI'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося
3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити
they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати
4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) щоI am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що
who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що
you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб
never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам
6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, щоthat one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!
7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядногоalthough the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон
8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значенняbecause that — тому що, тому що
not that — не те щоб; наскільки
not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений
in that — тим що; оскільки; тому що
some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією
I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не
he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що
I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб
except that — крім того, що; не вважаючи того, що
save that — icт. = except that [див. except 2]
notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що
-
3 Ясперс, Карл
Ясперс, Карл (1883, Ольденбург - 1969) - нім. філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. Вивчав право в ун-тах Гейдельберга і Мюнхена, медицину - в ун-тах Берліна, Геттингема, Гейдельберга. В1908 - 1915 рр. працював у психіатричній клініці Гейдельберга, з 1922 р. - проф. філософії Гейдельберзького ун-ту, в 1937 - 1945 рр. був усунутий (в зв'язку з приходом до влади націонал-соціалістів) від викладацької діяльності, в 1948 - 1961 рр. - проф. філософії Базельського ун-ту. За Я., філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, "висвітлити екзистенцію" та здійснити "стрибок до безумовного буття". В концепції Я. буття має потрійне значення: 1) предметне буття або "буття-у-світі"; 2) екзистенція або людська самість, яка не може бути об'єктивованою; 3) трансценденція як "охоплююче" - незбагненна межа будь-якого буття і мислення. У відповідності з цим членуванням мислення проходить різні стадії і виконує різні функції: 1) мислення перед лицем "буття-усвіті" як "орієнтація у світі"; 2) мислення перед екзистенцією як "висвітлення екзистенції"; 3) мислення перед лицем трансценденції як "метафізика", яка прагне виразити свій невимовний предмет за допомогою "шифрів". Останній етап і є власне етапом філософування, який пов'язує людину з розумінням Бога. Філософія, за Я., не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Головним предметом філософії, за Я., є людина та історія як перший вимір людського буття. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції виконує поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як певної людської долі, так і певної епохи. Досліджуючи людину в її екзистенційному вимірі, подібно до Канта, Я. вичленовує різні рівні людського "Я": 1) "Я" емпіричне або емпіричний індивід як частина природи; 2) "Я" предметне або "свідомість взагалі", яка є умовою можливості людського буття або предметності як такої; 3) "Я" як рівень розуму або духу, визначальною рисою якого є цілісність мислення. Саме "Я" предметне або "свідомість взагалі" є передумовою комунікації, яка, за Я., дозволяє встановити зміст філософування: тільки та філософія є істинною, яка є комунікативною. Завдяки комунікації людина може віднайти саму себе або свою самість, встановити екзистенційне відношення між людьми як відношення "Я - Ти" та усвідомити саме буття. Тим самим філософія у Я. набуває етичного забарвлення, акцентуючи увагу не на гносеолого-методологічних проблемах, а на взаємозв'язку між людьми, де головну роль виконують поняття "свобода", "вірність" "самим-собою-буття", "воля до комунікації". Результатом філософування, за Я., є філософська віра, яка, на відміну від релігійної, ґрунтованої на істині Одкровення, є результатом розмислу. Поняття "філософської віри" об'єднує різні аспекти проблеми "розум і екзистенція". Як вважає Я., існування трансцендентного - як особливого роду буття - не може бути обґрунтоване за допомогою тільки позитивних аргументів розуму. Трансценденція - єдиний предмет, який може бути засвідчений розумом і вірою, по відношенню до якого розум і віра співпадають. З позицій філософської віри Я. намагається дати інтерпретацію світового історичного процесу Н. а його думку, людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, хоча науково обґрунтувати цю тезу, як і протилежну їй щодо того, що різні культурні утворення абсолютно незалежні один від одного (Шпенглер), неможливо; у неї можна тільки вірити. Світова історія, за Я., створює загальнолюдську "комунікацію", можливість якої забезпечується "наявністю в певний історичний період "вісьового часу" (VIII - III ст. до н. е.), або "вісьової епохи" - епохи зародження світових релігій і філософії, коли людство вперше усвідомило себе і своє відношення до світу, поставило "останні питання буття" про смертність, конечність свого існування і усвідомило своє безсилля перед ними. Істинне духовне життя народжується перед лицем "абсурдних ситуацій", які змушують людство осмислити своє існування в світі, що виводить спілкування людей на екзистенційний рівень.[br]Осн. тв.: "Психологія світоглядів" (1919); "Духовна ситуація часу" (1932); "Філософія". У З т. (1931 - 1932); "Ніцше і християнство" (1946); "Про європейський дух" (1946); "Про істину" (1947); "Витоки історії і її мета" (1948); "Філософська віра" (1948); "Розум і екзистенція" (1949). -
4 Діоген Синопський
Діоген Синопський (412 - 323 до н. е.) - давньогрецьк. філософ-кінік. Родом з Синопи, більшу частину життя провів на міському звалищі поблизу Коринфа. Помешканням йому слугувала діжа. Учень Антисфена. Творів не писав і зажив слави передусім завдяки притчам та висловам, що ними супроводжував нестандартні ситуації свого життя. У відповідності до кінічного принципу - "жити згідно з природою" - Д. відмовився від будь-яких узвичаєних людських форм існування, здійснивши тим самим перший досвід радикальної критики культури. Од нього бере початок практика опрощення в європейській традиції. У загальнометафізичному плані його погляди тотожні позиції Антисфена та інших кініків: має право на існування лише те, що відповідає природі; всі людські встановлення надлишкові та шкідливі; слід відмовитись від будь-якого надбання, бо лише це робить тебе вільним; не давай влади над собою спокусі насолод, до всіх спокус залишайся байдужим. Попри відверту асоціальність, Д. користувався повагою сучасників і разом з Сократом був за античних часів взірцем мудреця. -
5 ідентичність
ІДЕНТИЧНІСТЬ, ідентифікація (від лат. identicus - тотожний; facio - роблю) - термін, що у повсякденному, науковому та філософському мовленні означає (букв.) - те саме; дію встановлення ідентичності називають ідентифікацією. Існує багато різновидів ідентифікації, класифікація яких здійснюється на підставі того, пр ми ідентифікуємо, або, як ми ідентифікуємо. Досить часто доводиться мати справу з ідентифікацією поодиноких явищ, які у філософії прийнято позначати словом "індивіди" (партикулярії). Спосіб ідентифікації індивідів значною мірою залежить від того, з якими різновидами індивідів ми маємо справу. Якщо їх класифікувати за ознакою "сталість - мінливість", то маємо поділ: а) сталі утворення, або сталості; б) події; в) процеси. До сталостей належать індивіди з більшменш чіткими просторовими межами, які можуть мати відповідну структуру або перебувати у деякому стані. Сталими ми їх вважаємо тому, що нехтуємо тими змінами, які в них відбуваються у межах деякого часового відрізку: ці зміни не виходять поза допустимі межі, визначені у вибраному нами критерії ідентичності С. посіб ідентифікації індивідів залежить також від їх поділу на види буття - тобто від прийнятої онтологічної концепції, на основі якої ми класифікуємо об'єкти (див. онтологія). Окрім індивідуальної ідентичності та відповідної ідентифікації часто доводиться вдаватися до видової ідентифікації, тобто встановлювати належність даного індивіда до множини чи "сімейства" індивідів. У повсякденному мовленні видову ідентифікацію, як правило, здійснюють з допомогою висловів типу: "це таке (-а, -ий) саме (-а, -ий)". Будь-яка повсякденна мова містить у собі цілий набір різноманітних засобів для індивідуальної та видової ідентифікації: таку роль, напр., виконують власні імена (людей, країн, націй, місцевостей, установ, подій, історичних періодів тощо), вказівні займенники (як правило, у супроводі жестів або - як у випадку слова "таке, -а, -ий" - у супроводі деяких зразків), загальні імена (поняття) - разом з відповідними засобами співвіднесення цих імен з індивідами (напр., фраза "це - дерево" у супроводі жесту) і т.д. У філософії способи ідентифікації пов'язані з онтологічними та методологічними концепціями. У сучасній філософії розуміння способів ідентифікації поєднують, як правило, з підходами, які позначають термінами "концептуалізм" та "операціоналізм" Н. авіть якщо техніка ідентифікації, яку ми застосовуємо, прямо не вказує на своє концептуальне походження (як, скажімо, застосування лакмусового папірця в хімічних лабораторіях), то все ж, як правило, за цією технікою стоять деякі концепти, деяка теорія; за висловом Поппера, наші лабораторії "заряджені" теоріями. Критерії ідентичності та техніки ідентифікації у різних галузях людської діяльності мають між собою мало спільного - їх окремо встановлюють у кожній галузі. Напр., для того, щоб сказати, що щось залишається "тим самим" або є "таким самим", ми повинні співвідносити свої концепти і критерії з тим, як окремі люди, людські колективи та установи ідентифікують самі себе. Важливою особливістю гуманітарних наук є взаємозалежність та взаємовплив ідентифікації та самоідентифікації.В. Лісовий -
6 Франко, Іван Якович
Франко, Іван Якович (1856, с. Нагуєвичі Львівської обл. - 1916) - укр. письменник, філософ, громадський діяч С. еред філософських інтересів Ф. вирізняються історіософія, філософія культури і філософська антропологія, естетика, етика, соціальна філософія. Політичну діяльність починав як радикал-соціаліст, поділяв і пропагував соціально-економічне вчення марксизму, водночас заперечуючи революційне насильство ("диктатуру пролетаріату") і віддаючи перевагу еволюційним шляхам утвердження соціалістичного ладу. Філософські погляди Ф. зазнали політичного впливу парадигми європейського позитивізму. Проте завдяки універсальній ерудиції і на підставі великої кількості власних економічних, історичних, етнологічних, культурологічних, фольклористичних та літературознавчих досліджень Ф. виробляє нові підходи до розуміння історичного процесу як суперечливої єдності прогресу і регресу, наголошує на релятивності історичного знання, відкидає утопічну віру у можливість однозначного передбачення перебігу історичного руху. Визначальною рушійною силою історії Ф. вважав культуру, котра являє собою "людське обличчя" історії. Культуроцентризм історіософії Ф. тісно пов'язаний з його філософсько-антропологічними ідеями: вирішальним критерієм у визначенні рівня цивілізації є, за Ф., емансипація "людської одиниці", її тіла і духу, потреб, бажань і вірувань; саме вона є "ядром всіх інших емансипацій" В. ільний розвиток людської особистості як втілення загальнолюдських цінностей та ідеалів Ф. розглядав у нерозривному зв'язку з повноцінним життям і розвитком нації. Конечною умовою здобуття Україною державної незалежності і політичної самостійності в колі інших цивілізованих націй Ф. вважав розв'язання завдання - "витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм", здатний плідно засвоювати загальнолюдські культурні здобутки і, в свою чергу, збагачувати їх своїми досягненнями. На противагу популярній в укр. суспільній думці тезі про самодостатність народних низів, передусім селянства як суб'єкта історичного процесу в Україні (Драгоманов, Грушевський), Ф. всебічно обґрунтував ідею цілісності укр. нації як громадянського суспільства, де мають право на повноцінне існування всі стани і верстви, що відповідають певним функціям народного життя І. сторично зумовлена відсутність вищих, імущих і впливових верств в Україні відштовхнула, на думку Ф., укр. народ від цивілізації і на сотні років зрекла його на національне приниження та неволю. Соціально-філософська доктрина Ф. у зрілий період його діяльності дедалі більше набувала ліберально-демократичного спрямування, хоч і не була позбавлена певних парадоксів. Адже високо цінуючи ліберально-демократичні завоювання розвинених європейських держав, навіть віддаючи перевагу половинчатій демократії Австро-Угорської конституційної монархії перед самодержавним деспотизмом Росії, Ф. розумів нездійсненність будь-яких ліберально-демократичних соціальних програм на теренах роз'єднаної України, де панувала лише "демократія для багатих", а народні маси, цебто весь укр. народ, був приречений на культурну відсталість і моральну деградацію. Тому численні наукові праці і публіцистичні виступи Ф. гостро таврують соціальну несправедливість існуючого ладу, трагічними нотами відлунюють у його художніх творах. Оригінального екзистенційного сенсу філософські ідеї Ф. набули в його художніх творах (передусім у філософських поемах "Похорон" і "Мойсей"), де соціально-філософські проблеми осмислюються в морально-етичному і глибоко особистісному плані, невіддільному від естетичного переживання тих чи тих життєвих колізій. Саме у цій площині розв'язуються проблеми взаємин народного поводиря і маси, вирішальної ролі духовності у перетворенні розпорошеної юрби на "люд героїв" - народ самодіяльних особистостей, об'єднаних спільними ідеалами, спроможний мужньо долати трагічні перипетії своєї історичної долі Е. стетичні погляди Ф. еволюціонували від спрощеного розуміння соціальної заангажованості мистецтва та позитивістської редукції художнього процесу ("науковий реалізм" як художній метод) до обґрунтування ідейності художнього твору як естетичного виразу творчої індивідуальності автора. Спираючись на праці естетиків і психологів позитивістської орієнтації - Вундта, Фехнера, Дессуара, Тенатаін., Ф. вперше впровадив в укр. естетику детально розроблену ним концепцію двох взаємопов'язаних рівнів психічної діяльності людини - свідомого й позасвідомого ("верхня" і "нижня" свідомості). Розглядаючи значення "нижньої" свідомості (де накопичуються здобутки тисячолітньої культурної праці людського роду та індивідуального досвіду людини, які з часом тонуть "в глибокій криниці нашої душі", але, виринаючи до "верхньої" свідомості, кермують поведінкою людей) як загальнокультурний феномен, Ф. тим самим накреслив перспективні підходи до філософсько-культурологічних та філософсько-антропологічних досліджень. Проте головну увагу Ф. привернула роль позасвідомого шару психічної діяльності у мистецькій, переважно поетичній, творчості, адже поети є копачами "захованих скарбів" "нижньої" свідомості, що за допомогою раціонально виваженої майстерності митця стають надбанням широкого загалу. Характерною рисою естетики Ф. є розгляд художнього процесу в культурному контексті. Естетичні погляди Ф. мали міцне опертя в багатогранних дослідженнях в галузі історії світової і укр. літератури (давньої і новочасної), фольклористики, історії і теорії культури, а естетичні принципи були дороговказом інтенсивної літературнокритичної діяльності письменника, слугували теоретичною основою у головній для Ф. сфері творчості - красному письменстві.[br]Осн. тв.: "Мислі о еволюції в історії людськості" (1881 - 1882); "ЛесяУкраїнка" (1898); "Із секретів поетичної творчості" (1898 - 1899); "Похорон" (1899); "На склоні віку" (1900); "Поза межами можливого" (1900); "Принципи і безпринципність" (1903); "Що таке поступ?" (1903); "Мойсей" (1905); "Одвертай лист до галицької української молодежі" (1905); "Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова" (1906).
См. также в других словарях:
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
Жуковский, Василий Андреевич — — знаменитый поэт. ?. ДЕТСТВО (1783—1797) Год рождения Жуковского определяется его биографами различно. Однако, несмотря на свидетельства П. А. Плетнева и Я. К. Грота, указывающих на рождение Ж. в 1784 г., нужно считать, как и сам Ж.… … Большая биографическая энциклопедия
Белинский, Виссарион Григорьевич — — родился 30 мая 1811 года в недавно присоединенном к России Свеаборге, где его отец, Григорий Никифорович, служил младшим лекарем флотского экипажа. Фамилию свою Григорий Никифорович получил при поступлении в семинарию от своего учебного… … Большая биографическая энциклопедия
БЫТИЕ — филос. понятие, обозначающее наличие явлений и предметов самих по себе или как данности в сознании, а не содержательный их аспект. Может пониматься как синоним понятий «существование» и «сущее» или же отличаться от них теми или иными смысловыми… … Философская энциклопедия
ДУША — [греч. ψυχή], вместе с телом образует состав человека (см. статьи Дихотомизм, Антропология), будучи при этом самостоятельным началом; Д. человека заключает образ Божий (по мнению одних отцов Церкви; по мнению других образ Божий заключен во всем… … Православная энциклопедия
Артур Шопенгауэр — (1788 1860 гг.) философ Абсолютная заповедь (категорический императив) есть противоречие. Ибо всякая заповедь условна. Безусловно же необходимое обязательно как закон. Моральный закон совершенно условный. Есть мир и воззрение на жизнь, которых он … Сводная энциклопедия афоризмов
БЛАГО — [греч. τὸ ἀγαθόν, τὸ εὖ, τὸ καλόν; лат. bonum, bonitas], конечный (предельный) предмет стремления человека, движение к к рому не нуждается в дальнейшем обосновании; в богословии одно из Божественных имен (см. Имя Божие). Как философская категория … Православная энциклопедия
Платон — (427 347 гг. до н.э.) афинский философ, ученик Сократа Покажи мне свою немногословность, а многословие покажешь в другой раз. Поступать несправедливо хуже, чем терпеть несправедливость. Я слышал от одного мудрого человека, что теперь мы мертвы и… … Сводная энциклопедия афоризмов
Плотин (жизнь) — Порфирий Плотин, философ нашего времени, казалось, всегда испытывал стыд от того, что жил в телесном облике, и из за такого своего настроения всегда избегал рассказывать и о происхождении своем, и о родителях, и о родине. А позировать… … О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов
Жан-Жак Руссо — (1712 1778 гг.) писатель и философ Люди, будьте человечны! Это ваш первый долг. Будьте таким для всех состояний, для всех возрастов, для всего, что не чуждо человеку. Лишь великие события создают великих людей. Порывы чувствительных сердец… … Сводная энциклопедия афоризмов
Пиррон — Пиррон Элидский был сын Плистарха (как сообщает Диокл); вначале он был живописцем (говорит Аполлодор в Хронологии ), потом – слушателем Брисона, сына Стильпона (говорит Александр в Преемствах ), а потом Анаксарха, которого сопровождал повсюду … О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов
